Дебі прожила в окрузі Армстронг усе своє життя. Мати-одиначка з п'ятьма дітьми, Дебі працювала на трьох роботах одночасно, щоб утримувати дітей. Вона обслуговувала столики, працювала в супермаркеті і навіть прибирала стайні ввечері. Грошей було так мало, що про догляд за дітьми не могло бути й мови. Дебе часто брала дітей з собою на роботу.
"Це була постійна боротьба".
Одного дня Дебі працювала в крамниці гамбургерів у центрі Кіттаннінга, коли побачила потік пішоходів у будівлі навпроти. Під час перерви вона зайшла туди і натрапила на Пресвітеріанську продовольчу комору Грейс, партнера Громадського продовольчого банку Великого Піттсбурга.
"Наступного разу, коли я прийшла на перерву на роботі, я просто плакала всю дорогу, - розповідає Дебе. "Я подумала - це все одно, що хтось вручив мені велику продуктову сумку з їжею. І це змінило моє життя".
Цей досвід був настільки сильним, що Дебе не тільки продовжила отримувати продовольчу допомогу, але й почала регулярно допомагати в якості волонтера в коморах.
Вона каже, що ті, хто жертвує кошти до Продовольчого банку, не завжди усвідомлюють, як багато це насправді означає для людей, які отримують продовольчу допомогу.
"Я дуже ціную це, тому що коли ви робите те, що ви робите, ми знаємо, що про нас не забули. Ви думаєте про нас і дбаєте про нас, про те, що з нами відбувається, і я не можу вам за це віддячити".